Чорнобиль – ми пам’ятаємо цю дату

Чорнобиль – ми пам’ятаємо цю дату

І застигає в жилах кров.

Чорнобиль – помирає у дитини мати

І не віддасть їй вже свою любов.

Чорнобиль – скільки в цьому слові горя,

Страждань та гірко виплаканих сліз .”

Валентина Харченко

26 квітня 1986 року…. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, сталася аварія, яку вважають найбільшою в світі техногенною катастрофою.

Багато років минуло з моменту аварії, але її страшні наслідки ми переживаємо і сьогодні.

Які висновки маємо зробити із чорнобильської трагедії? Перш за все, це – відповідальність, адже «мирний атом» виявився вже й не таким «мирним» і безпечним.

Ми з вами, як покоління, яке пережило і на собі відчуло наслідки катастрофи, маємо донести правду про страшну трагедію віку – вибух на ЧАЕС, до нашої молоді. Виховувати у них почуття любові до природи, рідного краю і відповідальності за все живе. Наповнювати їхні серця добротою, людяністю, та співчуттям до чужого болю…